У 1846 році Тарас Шевченко, який тоді працював співробітником Київської Тимчасової Комісії для розбору стародавніх актів, дістав від Київського генерал-губернатора Д. Бібікова наказ поїхати до Київської, Волинської та Подільської губерній для змалювання Почаївської Лаври та збирання народних переказів, легенд і пісень. Книга розповідає про мистецькі сліди його діяльності на Волині.