Учасник національно-визвольної боротьби, художник, музикант. У 1946 р. створив підпільну групу «опришків». Співпрацював з підпіллям ОУН: вів розвідку, їздив на Схід України по медикаменти, поширював заборонену літературу; неодноразово з боєм виривався з рук енкаведистів. Весною 1951 р.  перейшов у збройне підпілля УПА, брав участь у боях. У грудні 1952 р. заарештований на призначеній провокаторами зустрічі. Через 3 місяці побоїв і катувань у Тернопільській тюрмі Військовий трибунал Прикарпатського округу виніс смертний вирок, який через 7 місяців був замінений 25-річним ув’язненням. Відбував покарання у таборах поблизу м. Воркута (Респ. Комі, РФ). Був учасником повстання 1955 р. на 4-й шахті. Від 1956 – у таборах Мордовії (РФ). 1977 року звільнений. Жив у Києві, зазнав переслідувань за дружбу з правозахисниками. У 1988 р.  емігрував до Канади. Створив десятки екслібрисів відомим політв’язням (збереглося бл. 70), оволодів технікою лінориту (бл. 20 портретів), намалював десятки картин.