Або інший факт: В різних містах України стояли баталіони, силою зорганізовані з полонених червоноармійців. Треба знати, що перед полоненими червоноармійцями стояла ділєма: згинути голодовою смертю в німецькому полоні, або "добровільно" зголоситися до німецького війська, таких в "добровільних" баталіонів в Україні було декілька. Один такий баталіон стояв в Сталіно. В його склад входили: кавказці, кубанці і інші. Коли я навязав контакт з баталіоном і роздав поміж них самостійницьку літературу, весь баталіон станув під стяг української самостійницької боротьби. Члени баталіону доставляли зброю, перевозили і розкидали листівки,робили пропаганду між другими баталіонами, виконували атентати на німців, занималися курієрською службою, а коли дістали наказ , щоби перейшли до УПА, вони вистріляли всю німецьку команду перейшли в ліс. Це що було публікою,це лише сота часть цієї геройської боротьби, яку вів український народ в роках 1941-1944 на Східних Українських Землях. Багато ще сьогодня не можна писати, бо ще живуть люди і продовжують боротьбу, яка є жорстокішою, як проти німців. Деякі, що згинули, лишили своїх рідних і про них теж не можна писати. Визвольна боротьба проти німців в час другої світової війни знайде ще істориків, які обєктивно насвітлять ці геройські креваві часи. Хочу на цьому місці запитати всіх большевицьких, Хрущових, гречух, Корнійчуків, бажанів і інших росовичів; Де вони були в той час коли німецькі садисти руйнували Україну, нищили народ, стріляючи тисячі і вивозячи на каторжні роботи в Німеччину. Чому вони не боронили народу? Чому не організували самооборони? Вони всі сиділи в Уфі, в комфортових готелях і писали відозви до українського народу,щоб він боровся та саботував прикази німців. Виголошували братиславі промови через радіо, що Сталін не знав про голод 1933 р. - 34- р., що він виновників покарає, взивали до вірності Сталінові, а Сталін за це винагородить український народ і дасть йому самостійну Україну. А український народ в той самий час кровавився і провадив боротьбу з наїздником, і боротьбу цю організували не сталінські лакеї — квіслінги, Хрущові, мануїльські, а український визвольний рух з революційною самостійницькою ОУН на чолі, що зразу як тільки німці заарештували український уряд, що повстав проти волі німців ЗО.6.1941 р., перейшла до протинімецької акції і керувала визвольною боротьбою по всій Україні. Народ діставав докладні інструкції і вказівки, - як відноситися до всіх приказів німців, були створені самооборонні відділи, а опісля і Українська Повстанча Армія, яка хоронила народ перед терором і врешті Українська Головна Визвольна Рада /УГВР/ Революційний Підпільний Уряд України, що керує і зараз боротьбою в Краю. Один з членів розгромленого німцями львівського уряду перевів інспекцію майже всіх областей України в 1942 р. Чому цього не зробили панове мануїльські і Хрущови? Ми не стрічали на Україні ніяких нелегальних проти німецьких відозв підписаних квіслінгами, Хрущовими, дарма, що мали до диспозиції все, навіть агентів на тилах німців. Лише 1943 р. вислав Сталін на Україну банди, які складалися не з українців, лиш з москалів, жидів і сибіряків та інших і вони знищили то, чого не зумів знищити німець, ограбили українське населення, спалили маса українських свідомих сіл, і мордували селян яких сини і доньки були розстріляні німцями за самостійницьку роботу. Чому разом з тими бандами не прийшли панове мануїльські на Україну? Тепер вони прийшовши в Україну разом з новим большевицько-московським наїздником, опльовують тих, що захищали народ перед німец[ь]ким терором в імя самостійної України, та в імя цеї ідеї, в імя свободи людини і народів поневолених
Москвою дальше боряться. Та не довго вам зрадникам разом зі своїми московськими хлібодавцями гнобити народ. Гнів народа над вами мов буря висить, і недалекий вже той час, коли ті самі робітники з Донбасу, Харкова, Києва, Запоріжжа і Кривого Рогу, ці самі селяни з колхозів, що боролися проти німців в імя самостійної України, зметуть і вас з лиця землі.

/Передрук з "Українського Слова” Аргентина Ч.14. 1947р./

*Правопис тексту збережено (Ред.)

_______________________________________________________

Архів ОУН в УІС-Лондон. - “Визвольний шлях”. - 1948. - Ч.1. - С.11-12.