Переклад з англійської
Між 21 і 23 жовтня 1977 року відбувся Конґрес Американських Друзів Антибольшевицького Блоку Народів (AF-ABN) за участю представників Естонії, Латвії, Литви, України, Словаччини, Болгарії, Румунії, Албанії, Німеччини, Куби та В’єтнаму.
Конґресу передувала пресконференція для представників американської та етнічної преси різних національностей, зокрема німецької, литовської, української, естонської, латвійської, румунської та інших. Офіційну заяву для преси від ABN виголосив голова Центрального Комітету ABN — Я. Стецько, який разом із делегатами національних представництв відповідав також на численні запитання журналістів. Пресконференцію очолював д-р А. Е. Роннет, голова Румунського Конґресового Комітету.
22 жовтня Конференцію відкрив голова Виконавчої Ради AF ABN — д-р А. Бедрій, а молитву виголосив о. д-р Прунскіс (литовець). Засідання вів д-р К. Бобеліс, голова Федерації Балтійських Американських Комітетів і голова Литовської Американської Ради.
Після обрання мандатної, політичної, номінаційної, резолюційної та програмової комісій д-р А. Бедрій виголосив звіт про діяльність ABN, який за пропозицією кубинського делегата було прийнято Конґресом.
Під час Конференції відбулося два дискусійні панелі.
Перша була присвячена темі «Зовнішня політика США та поневолені народи»; її модерувала д-р Нохемі Лабрада Берналь (Куба), а до складу панелі входили: д-р Казис С. Бобеліс (Литва), д-р Александр Е. Роннет (Румунія), Ернест Андерсон (Німеччина), Олаф Таммарк (Естонія).
Тема другої панелі — «Політика національного визволення та права людини»; її модерував д-р Георгій Папрікофф (Болгарія), а учасниками були: почесний гість Г’ю Х. О’Янг, генеральний консул Республіки Китай, пані Слава Стецько (Україна), д-р Нохемі Лабрада Берналь (Куба) і д-р Антон Боніфаціч (Хорватія).
У суботній вечір понад 500 учасників бенкету слухали головну доповідь почесного спікера Конґресу — Я. Стецька, голови Центрального Комітету ABN. Серед почесних гостей були архієпископ Української Автокефальної Церкви — Константин, генеральний консул Національного Китаю — Дж. Дж. Даузвардіс (Литва) та керівники національних делегацій. Тамадою бенкету виступив д-р Борис Антонович; у концертній програмі брали участь октет «Червона Рута» та румунський баритон П. Лукулуса.
Конґрес обрав нову Виконавчу Раду: головою обрано д-ра Б. Федорака, голову детройтського осередку AF ABN. Представників Литви, Латвії, Болгарії та Румунії обрано заступниками голови; представників Хорватії, Словаччини, України, Німеччини та Куби включено до складу Виконавчої Ради. Лідерів національних делегацій було обрано до Президії.
- Резолюції Конґресу Американських Друзів Антибольшевицького Блоку Народів (AF ABN), Чикаґо, 21–23 жовтня 1977 року.
РЕЗОЛЮЦІЇ КОНҐРЕСУ AF ABN
Щодо політики Сполучених Штатів стосовно поневолених народів
Оскільки уряд і Комуністична партія Союзу Радянських Соціалістичних Республік не відмовилися від мети комунізувати весь світ; і
Оскільки СРСР гарячково й безперервно озброюється з метою здобути абсолютну військову перевагу над США та вільними народами; і
Оскільки російські імперіалісти, які є засновниками й одноосібними володарями влади в Радянському Союзі, постійно намагаються знищити всі сили серед поневолених народів, що прагнуть національної незалежності та прав людини,
УХВАЛЕНО Конґресом AF ABN:
Закликати Президента Джиммі Картера та Конґрес Сполучених Штатів чинити тиск на уряд СРСР та інші комуністично контрольовані країни з метою домогтися:
— Звільнення всіх національних, політичних і релігійних в’язнів, членів повстанських визвольних армій, а також усіх військовополонених, ув’язнених понад тридцять років;
— Ліквідації концтаборів і психіатричних тюрем та звільнення всіх їхніх утримуваних;
— Припинення переслідування за національні, політичні, соціальні та релігійні переконання, за культурну творчість і визвольну діяльність, спрямовану на здобуття національної незалежності та прав людини;
— Припинення російського колоніалізму, імперіалізму, геноциду, русифікації поневолених народів, що провадиться шляхом нищення національних культур, релігій і церков, депортацій та примусового змішування народів, переселення молоді поневолених націй з їхніх земель до різних районів російської імперії з метою створення неприродного, штучного «радянського народу» — бездомної, позбавленої коренів маси, що слухняно служитиме російським імперіалістам;
— Ліквідації експлуатації робітників, селян та інтелігенції, а також колективної сільськогосподарської системи та колоніального державного капіталізму;
— Виведення російських окупаційних військ разом із комуністичним терористичним апаратом із країн, поневолених у складі СРСР та його сателітів.
Закликати уряд США застосувати резолюцію ООН щодо світової деколонізації — Декларацію про надання незалежності колоніальним країнам і народам від 14 грудня 1960 року — не лише щодо Азії, Африки й Латинської Америки, але насамперед до СРСР, останньої існуючої імперії, що має бути розчленована на незалежні, національні, демократичні держави нині поневолених народів.
Закликати Президента і Конґрес дотримуватися у своїй політиці Закону 86-90 від 19 липня 1959 року про відновлення національної незалежності всіх поневолених народів СРСР та Центральної Європи.
Закликати уряд США застосувати резолюцію ООН від 20 грудня 1976 року до народів, поневолених у СРСР та сателітних державах, у тій же мірі, що й до Намібії («про підтримку національно-визвольної боротьби поневоленого народу проти колоніального панування, яку він може вести всіма можливими засобами, включно передусім зі збройною боротьбою»).
Закликати уряд США ініціювати відповідну політику в ООН, яка б привела до надання статусу постійних спостерігачів національно-визвольним організаціям народів, поневолених Росією та комунізмом, подібно до статусу Палестинської визвольної організації.
Закликати уряд США замінити політику «розрядки» (détente) з імперіалістами та тиранами на політику визволення — ефективної підтримки національно-визвольної боротьби України, Литви, Туркестану, Болгарії, Румунії, Латвії, Естонії, Центральної та Східної Німеччини, Куби, Білорусі, Хорватії, Словаччини, Угорщини, Вірменії, Албанії, Азербайджану, Північного Кавказу, Козацької землі, Польщі, Словенії, Грузії, Ідель-Уралу та інших народів, поневолених у СРСР і державах-сателітах.
Викрити югославську систему й режим як штучну комуністичну державу, яка використовує допомогу США для придушення національних і людських свобод поневолених народів (хорватів, словенців, македонців, албанців, сербів та інших) і як прихильника збереження радянсько-російської системи сателітів у Центральній Європі та на Балканах; а також викрити режим Тіто як поширювача комуністичної доктрини, хоч і під власною маркою, та як прихильника комуністичного руху у світі.
ПРО ДЕКОЛОНІЗАЦІЮ, ПРАВА ЛЮДИНИ ТА РОЗРЯДКУ
Оскільки розрядка (détente) між вільним світом і комуністичною тиранією служить лише інтересам російських імперіалістів та комуністичних тиранів; і
Оскільки світова ситуація погіршується через загрозливе зростання могутності російської імперії та розширення міжнародного комунізму; і
Оскільки сьогодні у світі під колоніальним пануванням перебувають понад сто народів; і
Оскільки політичні заяви на користь свободи позбавлені значення, коли їм не відповідають конкретні дії; і
Оскільки українці, литовці, хорвати, румуни, латиші, білоруси, угорці, грузини, естонці, болгари, словаки, вірмени, поляки, албанці, чехи, німці Центральної та Східної Німеччини, козаки, народи Ідель-Уралу, фінські народи, північнокавказці, мусульманські та всі інші народи, поневолені російським імперіалізмом і комунізмом, мають ті самі людські права, що й усі вільні народи світу,
УХВАЛЕНО Конґресом AF ABN:
◆ Закликати посилити всебічну допомогу визвольним рухам поневолених народів, зокрема фінансово, матеріально, інформаційно, щоб сприяти відновленню їхньої свободи.
◆ Підтримувати боротьбу за повне право нації на самовизначення і відновлення незалежних держав поневолених народів, а також сприяти об’єднанню національних територій, насильно розчленованих колонізаторами.
◆ Рішуче засудити політику «розрядки», яка в її реальному застосуванні є відмовою від моральних зобов’язань вільного світу перед поневоленими народами та фактичним благословенням колоніалізму й тоталітаризму.
◆ Закликати уряд США, уряди вільних країн і всі міжнародні організації до практичних дій: дипломатичного, політичного й економічного тиску на Російську імперію та її сателітів з метою ліквідації колоніального поневолення та відновлення національної свободи.
◆ Звернути увагу світової громадськості, що справжня мирна політика можлива лише за умови ліквідації імперій, які поневолюють народи, та забезпечення рівності й свободи всім націям — великим і малим.
◆ Підтримати об’єднання всіх визвольних рухів — християнських, мусульманських, демократичних, соціалістичних та інших — на платформі спільної мети: знищення колоніалізму, тоталітаризму й відновлення державної незалежності поневолених народів.
ПРО ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В СРСР
Оскільки Радянський Союз — це російська імперія, яка продовжує політику систематичного терору, колоніального поневолення та геноциду; і
Оскільки російсько-комуністичний режим порушує всі основні права людини, закріплені у Статуті ООН, Загальній декларації прав людини та міжнародних угодах, які він сам підписав; і
Оскільки реальне становище в СРСР свідчить про масові репресії, ув’язнення, депортації, переслідування за релігійні переконання, національну гідність, політичні погляди та культурну діяльність; і
Оскільки нове хвилювання російсько-комуністичного терору проявляється у збільшенні кількості політичних процесів, ув’язненні багатьох правозахисників, у використанні каральної психіатрії проти інакодумців; і
Оскільки реальна політика СРСР суперечить усім заявам цього режиму про «мирне співіснування», «права людини» та «дружбу народів»,
УХВАЛЕНО Конґресом AF ABN:
◆ Викрити перед світовою громадськістю міф про «гуманізацію» комуністичної системи та показати, що СРСР залишається державою-хижаком, яка використовує терор як інструмент політики.
◆ Звернутися до уряду США та інших вільних країн із закликом домагатися звільнення всіх політичних і релігійних в’язнів у СРСР, включно з представниками національних визвольних рухів, діячами культури, правозахисниками та членами релігійних громад.
◆ Рішуче засудити використання психіатрії як засобу політичного переслідування в СРСР та вимагати міжнародного контролю за психіатричними установами, де утримуються дисиденти.
◆ Вимагати від Радянського Союзу виконання міжнародних угод щодо прав людини, які він підписав, зокрема Гельсінкських угод, і звітування перед міжнародною спільнотою про дотримання цих зобов’язань.
◆ Порушити питання про включення ситуації з правами людини в СРСР до порядку денного Комісії ООН з прав людини та інших міжнародних організацій.
◆ Звернути увагу світу на те, що найжорстокіші порушення прав людини відбуваються саме у відношенні поневолених народів — українців, литовців, латишів, естонців, вірменів, грузинів, білорусів, народів Кавказу, Середньої Азії, Ідель-Уралу та інших.
◆ Підтримати створення міжнародних комітетів солідарності з політв’язнями та репресованими народами в СРСР.
ПРО РОСІЙСЬКИЙ КОЛОНІАЛІЗМ І ГЕНОЦИД
Оскільки російська імперська політика, продовжена комуністичним режимом у формі СРСР, спрямована на повне знищення національної самобутності, культури, мови, релігії та державності поневолених народів; і
Оскільки цей колоніалізм здійснюється методами масового терору, депортацій, штучних голодів, політичних убивств, фізичного та духовного поневолення; і
Оскільки багато поневолених народів — українці, литовці, латиші, естонці, вірмени, грузини, кримські татари, інгуші, чеченці, калмики, народи Середньої Азії, Ідель-Уралу, Кавказу та інші — зазнали систематичного насильства й геноциду; і
Оскільки русифікація є організованою державною політикою, спрямованою на перетворення націй на етнографічні групи без права на власне існування,
УХВАЛЕНО Конґресом AF ABN:
◆ Засудити російську імперську політику як форму колоніалізму, що не менш злочинна, ніж колоніалізм, уже засуджений міжнародною спільнотою в Африці, Азії та інших регіонах.
◆ Визнати дії російсько-комуністичного режиму щодо окремих поневолених народів — зокрема геноцид українського народу під час штучного голоду 1932–1933 років, депортації кримських татар, чеченців, інгушів, карачаївців, балкарців, калмиків і масові репресії проти інших народів — злочинами проти людяності та актами геноциду.
◆ Закликати ООН розглянути питання російського колоніалізму та геноциду на міжнародному рівні, включивши їх до порядку денного відповідних комітетів та спеціальних комісій.
◆ Підтримати вимогу про відновлення прав усіх депортованих народів, включно з правом на повернення на рідні землі, відновлення національних автономій та повну реабілітацію жертв.
◆ Звернути увагу світових урядів, що політика русифікації є прихованою, але надзвичайно небезпечною формою геноциду, яка веде до знищення культур і національної ідентичності.
◆ Закликати уряди вільних країн сприяти розвінчанню російської дезінформації, що маскує колоніальний характер СРСР під виглядом «дружби народів» та «соціалістичного інтернаціоналізму».
◆ Підтримати визвольні рухи поневолених народів у їхньому праві на опір, включно з активною боротьбою за національне визволення від колоніального ярма.
ПРО ПРАВО ПОНЕВОЛЕНИХ НАЦІЙ НА САМОВИЗНАЧЕННЯ
Оскільки право націй на самовизначення є невід’ємним і закріпленим у Статуті Організації Об’єднаних Націй та в Загальній декларації прав людини; і
Оскільки це право включає можливість кожного народу вільно вирішувати свою політичну долю, створювати незалежну державу, зберігати й розвивати свою культуру, мову та релігію; і
Оскільки поневолені народи в російсько-комуністичній імперії позбавлені цього основоположного права шляхом терору, примусового зросійщення, масових депортацій, знищення національних еліт і штучної зміни етнічного складу їхніх земель; і
Оскільки політика розрядки не враховує права поневолених народів і зміцнює імперський контроль СРСР,
УХВАЛЕНО Конґресом AF ABN:
◆ Ствердити, що всі народи, які перебувають під пануванням СРСР, мають повне й невід’ємне право на самовизначення, включно з правом на політичну незалежність і відродження власних держав.
◆ Підтвердити, що право націй на самовизначення є передумовою справедливого миру в Європі та світі, оскільки імперії та системи примусу несумісні з міжнародною стабільністю.
◆ Наголосити, що міжнародне право не дозволяє державам утримувати нації силою, а будь-яка відмова поневоленим народам у праві на самовизначення є порушенням основних норм людських прав.
◆ Засудити російсько-комуністичну політику, спрямовану на створення «радянського народу», що передбачає знищення національних ідентичностей і є формою етнічної агресії.
◆ Закликати всі вільні держави світу відкрито визнати право поневолених народів СРСР на створення незалежних національних держав і сприяти здійсненню цього права політичним, економічним та інформаційним шляхом.
◆ Підтримати боротьбу визвольних рухів поневолених народів, які прагнуть свободи і незалежності всіма мирними чи іншими способами, дозволеними міжнародним правом.
◆ Звернутися до міжнародних організацій із вимогою визнати поневолені нації СРСР колоніальними народами та включити їх до світової системи деколонізації.
ПРО ЄДНІСТЬ І СПІВПРАЦЮ ВИЗВОЛЬНИХ РУХІВ
Оскільки всі поневолені народи СРСР і його сателітів мають спільного ворога — російський імперіалізм і комунізм; і
Оскільки кожен визвольний рух, діючи ізольовано, стикається з переважаючою у багато разів силою імперського апарату; і
Оскільки міжнародні структури комунізму діють узгоджено, координовано й цілеспрямовано, використовуючи всі можливі засоби для придушення боротьби поневолених народів; і
Оскільки спільна боротьба, взаємна допомога, обмін досвідом і інформацією зміцнюють визвольний рух кожної нації,
УХВАЛЕНО Конґресом AF ABN:
◆ Підтримати всебічне об’єднання визвольних рухів поневолених народів у спільному антиімперському фронті боротьби проти російського комунізму.
◆ Підтвердити необхідність тісної співпраці між визвольними організаціями всіх націй, що перебувають під колоніальним пануванням СРСР, як у Європі, так і в Азії.
◆ Заохочувати створення спільних комітетів, координаційних центрів, органів інформаційної взаємодії, які повинні обмінюватися даними про політичну ситуацію, репресії, діяльність підпільних груп та міжнародну реакцію.
◆ Розвивати взаємну підтримку між визвольними рухами, включно з політичною, моральною, інформаційною, організаційною та, де можливо, матеріальною допомогою.
◆ Наголосити, що єдність боротьби поневолених народів є необхідною умовою для успішного визволення всіх націй, оскільки падіння російсько-комуністичної імперії можливе лише завдяки їхнім спільним зусиллям.
◆ Підкреслити, що міжнародний антикомуністичний рух також повинен підтримувати єдність та координацію визвольних організацій поневолених націй, визнаючи їхню боротьбу як справедливу та необхідну для миру.
◆ Розширювати співпрацю з народами, що борються проти комуністичного панування поза межами СРСР (зокрема в Центральній Європі, на Балканах та на Кубі), підкреслюючи єдність антикомуністичного фронту в усьому світі.
ПРО РАДЯНСЬКУ ВІЙСЬКОВУ ЕКСПАНСІЮ ТА ЗАГРОЗУ СВІТОВОМУ МИРУ
Оскільки Радянський Союз постійно нарощує свою військову потужність, прагнучи досягти стратегічної переваги над Сполученими Штатами та демократичними країнами; і
Оскільки СРСР використовує військову силу, політичний шантаж, підривні дії та підтримку внутрішніх і міжнародних комуністичних рухів для розширення своєї влади у світі; і
Оскільки радянська військова присутність у Європі, Азії, Африці та Латинській Америці неухильно зростає, загрожуючи миру та свободі народів; і
Оскільки імперський характер СРСР несумісний із справедливим і тривалим миром, а його політика спрямована на підкорення нових держав і народів,
УХВАЛЕНО Конґресом AF ABN:
◆ Засудити радянську експансіоністську політику як головне джерело міжнародної напруги, нестабільності та небезпеки нового глобального конфлікту.
◆ Закликати Сполучені Штати та інші демократичні держави відкинути політику поступок перед СРСР, яка лише заохочує його агресивні дії, і натомість перейти до політики активного стримування та підтримки поневолених народів.
◆ Звернути увагу міжнародної спільноти на те, що радянська військова машина утримується завдяки експлуатації народів, поневолених у СРСР, і що боротьба за їхнє визволення послаблює основи радянської агресії.
◆ Підтримати рухи опору в країнах, де Москва прагне встановити чи утримати контроль — у Центральній Європі, на Балканах, у Середній Азії, на Кубі та в інших регіонах.
◆ Закликати демократичні країни світу посилити обороноздатність, протистояти радянському шантажу й дезінформації, а також взаємодіяти для стримування радянської експансії.
◆ Звернутися до ООН і міжнародних організацій із вимогою засудити агресивні дії СРСР та визнати їх загрозою міжнародному миру й безпеці.
◆ Підкреслити, що надійний і тривалий мир можливий лише після ліквідації російсько-комуністичної імперії, відновлення незалежності поневолених народів і створення системи вільних та рівноправних національних держав.
ПРО В’ЯЗНІВ СУМЛІННЯ ТА ПОЛІТИЧНИХ В’ЯЗНІВ У СРСР
Оскільки тисячі політичних в’язнів у СРСР і сателітних державах перебувають у нелюдських умовах у таборах, тюрмах і психіатричних закладах; і
Оскільки ці в’язні — активісти національних визвольних рухів, культурні діячі, правозахисники, релігійні діячі — страджають лише за те, що відстоювали національні права, свободу думки та релігії; і
Оскільки родини цих героїв і мучеників позбавлені засобів до існування, нормальної освіти та праці і змушені жити в злиднях; і
Оскільки боротьба цих політв’язнів є джерелом моральної сили для всього людства та стимулює створення нових культурних цінностей,
УХВАЛЕНО Конґресом AF ABN:
◆ Закликати всі вільні країни та народи до моральної і матеріальної підтримки політичних в’язнів у СРСР та їхніх родин.
◆ Підтримати всебічне поширення інформації про становище політв’язнів, щоб викрити жорстокість радянського режиму та впливати на міжнародну громадську думку.
◆ Заохочувати активну діяльність організацій поневолених народів у захисті прав політв’язнів і забезпеченні їхніх законних прав.
◆ Сприяти міжнародній координації гуманітарних акцій, спрямованих на звільнення політичних в’язнів і підтримку їхніх родин.
◆ Визнати моральну й історичну цінність боротьби політв’язнів як невід’ємної складової національної і культурної свободи поневолених народів.
◆ Звернутися до світової спільноти з вимогою тиску на СРСР та його сателітів з метою негайного звільнення політв’язнів і забезпечення їхньої безпеки та гідних умов життя.
ЗАКЛЮЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ ТА ЗАКЛИКИ ДО ДІЙ
Оскільки боротьба за свободу та незалежність поневолених народів триває вже десятиліттями і є моральним обов’язком всіх, хто любить свободу; і
Оскільки міжнародна солідарність, організаційна координація та політична активність є ключем до успіху визвольного руху; і
Оскільки молодь поневолених народів повинна отримати знання про історію та сучасну боротьбу своїх народів, щоб продовжувати справу визволення; і
Оскільки сила та вплив визвольного руху залежить від активної участі всіх членів спільноти, від їхньої енергії, ресурсів і відданості,
УХВАЛЕНО Конґресом AF ABN:
◆ Встановити пріоритет об’єднання всіх визвольних організацій поневолених народів для спільної координації діяльності в політичній, інформаційній та гуманітарній сферах.
◆ Заохочувати створення й активізацію національних і місцевих відділень AF ABN, які будуть слугувати центрами політичної роботи, навчання молоді та мобілізації ресурсів.
◆ Визнати, що вплив на політику США через участь у виборах, координацію голосів етнічних спільнот і політичну пропаганду може суттєво допомогти у підтримці визвольних рухів.
◆ Закликати молодь поневолених народів до участі у семінарах, міжнародних зустрічах, культурних і освітніх програмах, щоб забезпечити передачу знань, досвіду та відновлення національної свідомості.
◆ Підкреслити, що співпраця між національними організаціями та AF ABN ґрунтується на взаємоповазі, невтручанні у внутрішні справи, непорушенні етнографічних кордонів і дотриманні принципів свободи, рівності та прав людини.
◆ Визнати, що будь-які ініціативи, які не мають конкретного внеску у справу визволення, є марними і можуть деморалізувати молодь, тому пріоритетом є реальні дії та політична активність.
◆ Подякувати всім членам і партнерам AF ABN за співпрацю, особливо тим, хто доклав особливих зусиль для організації конґресу, а також усім, хто невтомно працює для підтримки визвольних рухів.
◆ Закликати всі нації вільного світу та етнічні громади у США до об’єднаної роботи на підтримку прав поневолених народів, відновлення їхньої незалежності і забезпечення свободи й справедливості у світі.
Джерело: Архів ОУН. – Бібліотека. – Неперіодичні видання. – ABN Correspondence. – 1977. - № 5-6. – С. 18-26
