Працювати з поштою Провідника легко. Вона сконцентрована переважно навколо двох дат: Різдва й Великодня. Відповідно й пофасована самим Бандерою. У кожній пачці є щось подібне до внутрішнього опису: кому з дописувачів відповіли і кому ще треба відповісти. Вражаюча точність і відповідальність. В одному листі, наприклад, дописувач дякував Провідникові, що той свого часу порадив щось корисне в його родинних проблемах. Але вибачався, що кілька місяців «не мав часу відповісти й подякувати».

Ця ментальна риса багатьох наших людей була абсолютно чужою Бандері. У нього якраз було все навпаки: точність і обов’язковість у листуванні, відповідальність у веденні фінансових справ.

Наприклад, у листі від 5 січня 1953 року на адресу друга «Вака» (Григорій Васькович) Бандера писав: «Звертаю Вам 40 дол. від В. Пришляка з адресою, так як одержав. Якщо не подано, для кого, згл. на що призначені ці гроші, то на якій підставі я мав би їх брати?». І аж у листі від 21 вересня В. Пришляк прояснив призначення тих 40 доларів*.

Відомі й інші факти, коли в коротких записках він звітував перед Проводом про свої витрати: про те, що купив платівку з промовою одного політика для своєї роботи за 3 пфенінги чи про витрати на харчування в поїздці до Італії – «ковбаса, хлібина…». Це й зрозуміло: ні Степан Бандера, ні інші провідні діячі ОУН не мали прибутків, крім зарплати у видавництві «Український Самостійник», пізніше — у «Шляху Перемоги». І не мали «бізнесу», як це поширено серед сучасних українських політиків, тому й звітували за витрачені кошти в роботі.

Але, крім пошти, яка йому приходила (переважно — на адресу видавництва), привертає увагу одна шухляда в робочому столі. Цей стіл — з кабінету Провідника на Цепелінштрассе, 67, у Мюнхені — нині знаходиться в Музеї Української Визвольної боротьби ім. С. Бандери в Лондоні.

Відвідувачі музею часто звертають увагу на її вміст. Це течки (без документів), але з написами — за ними можна хоча б приблизно відтворити коло щоденних питань, якими займався Степан Бандера як Голова ОУН. Тут видно і внутрішню структуру Організації, її підрозділи й географію теренів по цілому світу, і розділи міжнародної політики, такі як АБН — Антибольшевицький Блок Народів, і сліди діалогу зі спорідненими середовищами та колишніми соратниками в боротьбі. Назви тек віддруковані на машинці й пронумеровані — від 71 до 110. Отже, насправді їх було більше.

Тут уперше подаємо опис заголовків цієї шухляди (без зміни правопису):

Назви папок з шухляди письмового стола С. Бандери

Австралія (71)

Австрія (72)

Англія (73)

Аргентина (74)

Бельгія (75)

Еспанія (76)

Канада (77)

Німеччина (78)

США (79)

Франція (80)

Формоза (81)

Інші Півд.-америк. Країни (82)

До краєвих справ (83)

Большевики. СССР (84)

Військові справи (85)

Упівські справи (86)

Орг-кадр., Дніпр. (87)

Реф. Підсов. Справ (88)

Р. Молоді, Довбня (89)

Інформація і С.Б. (90)

Москов. закорд. орг. (91)

Кореспонденція з чужинцями (92)

Переписка з В-ом (93)

Кореспонденція з укр. чинниками (94)

Письма Секретаріят (95)

Двійкарське, ЗП (96)

Провокації агентур (97)

Копії власних писем (98)

До поладнання (99)

Справи з уряд. чинниками. Документи (100)

Зовнішня політика (101)

Конгрес, Конференц. (102)

Матеріяли нарад Проводу (103)

Пропаганда (104)

Фінанс.-господарське (105)

Устроєве, правильник (106)

До читання (107)

Приватне (108)

Адреси (109)

Внутрішня політика (110)

Степан Бандера вів широке листування з членами Організації, друзями пластової юності, українськими й іноземними діячами, політиками і просто добрими знайомими.
Велика кількість листів до нього посортована ним особисто по кількох конвертах, до яких іноді додано внутрішній опис. Тому ми часом жартуємо, що Бандера був кращим за нас архівістом, але в цьому є доля правди. Він розумів важливість збереження документальної спадщини ОУН і неодноразово піднімав питання створення Архіву ще в ті роки… Про це залишилося кілька документальних згадок.

Після його загибелі 15 жовтня 1959 року на адресу видавництва в Мюнхені прийшла величезна кількість телеграм співчуття, листів. За попередніми оцінками, їх об’єм дорівнює половині всієї пошти, яка прийшла на адресу Провідника за його життя, збереглася й нині впорядковується Архівом ОУН.

Але листи, адресовані Степанові Бандері особисто, продовжували надходити і в другій половині 1960 року.

_________________________________________________________________

* М.ін.,  - тут з'ясовується ще одне псевдо С. Бандери того часу - "Пробій".