Чужомовна інформація про Україну, українців і українську визвольну боротьбу — це одно з наважніших завдань і обов’язків української еміграції. По другій світовій війні українські чужомовні видання, особливо інформаційного характеру, значно зросли й поширились, але все ж таки стан їх ще далеко не відповідає сучасним потребам української визвольної справи. Здавалося, що поселення нової української еміграції в заокеанських країнах принесе також успіхи в ділянці нашої чужомовної інформації. Такі сподівання були цілком оправдані тим більше, що матеріяльне положення українців за океаном є набагато краще ніж в усіх інших європейських країнах. Але, на жаль, українські англомовні видання за океаном не знайшли належного зрозуміння й підтримки серед української еміграції. За вийнятком відомого й заслуженого „Юкреїнієн Квортерлі ”, а також „Юкреїнієн Булітін” і деяких англомовних додатків до українських часописів і журналів — українська англомовна інформація й публікація є досі нерозв'язаною проблемою.
„Українська Інформаційна Служба” („УІС”), що виходить у формі місячника на 8-16 сторінках англійською мовою в Лондоні, завдячує своє існування існування матеріяльним засобам українців у Брітанії і редакційній співпраці мюнхенського відділу. Завдячуючи в першу чергу існування „УІС” тим ідейним і патріотичним кругам українців у Брітанії, які майже повністю фінансують видавання цього англомовного місячника, чуємося до обов’язку подати коротке звідомлення з минулорічної діяльності.
„Українська Інформаційна Служба („Юкреїнієн Інформейшен Сервіс”) видала в 1951 р. 8 чисел цього англомовного місячника, з них 4 числа подвійні. Тираж усіх чисел виносив 24.000 примірників. З цього порядком безплатної інформації вислано різним установам, пресовим агенціям, редакціям і індивідуальним чільним людям в країнах усього світу — 9.240 примірників. Решта, цебто 14.750 примірників зреалізовані за гроші, особливо завдяки українцям у Брітанії.
Кожного числа „УІС” розходиться безплатно порядком інформації і.ооо примірників на адреси різних державних і політичних установ, важніших інституцій, пресових агенцій, преси, чільних діячів і політиків у 29 країнах світу.
Кількість примірників кожного числа, що їх висипається до поодиноких країн така: Велика Брітанія — 482 прим., США—117, Німеччина — 122, АрГен- тіиа — 55, Чіле — 39, Канада — 30, Австралія — 27, Еспанія — 26, Італія—13, Каїр — 13, Франція
— 9, Швеція — 9. Решта з і.ооо прим, розходиться по таких країнах: Бельгія, Бразилія, Африка, Нова Зеландія, Фінляндія, Голяндія, Ірляндія, Норвегія, Туреччина, Греція, Туніс і т. д. Тут слід підкреслити, що подана кількість „УІС” відноситься виключно тільки до чужинецьких установ і осіб, особливо альянтських з1 різних вищеназваних країнах світу.
Відгук на „УІС” добрий, а в багатьох випадках навіть дуже успішний і багато чужинецьких поважних установ самі звертаються, щоб висилати їм порядком інформації наш місячник. На жаль, матеріяльні умовини не сприяють побільшенню кількости безплатних примірників, хоч з огляду на зростаючу актуальність української проблеми, це є майже конечністю. „Українську Інформаційну Службу” можна б дуже успішно й широко розбудувати, якщо б вона знайшла належне зрозуміння й піддержку в заокеанських країнах, особливо в США і Канаді.
Для повного образу зусиль тих українців 3- Британії, що вкладають свої матеріяльні засоби у видавничу англомовну діяльність, треба також згадати дещо про видання „Шотландської Ліги для Визволення Європи”. Згадана „Шотляндська Ліга”, завдяки своєму невтомному Голові Дж. Стюартові — щирому приятелеві українців і українського Визвольного Руху, а також АБН — видала цілий ряд більших і менших брошур про Україну, її визвольну боротьбу, про СССР і народи Антибольшевицького Бльоку. Українці в Брітанії своєю примірною жертвенністю помагають „Шотландській Лізі” фінансовшш засобами у тій видавничій діяльності.
До кінця 1951 р. заходами „Шотландської Ліги” видано 12 брошур англійською мовою (їх список поміщений час-до-часу у "В.Ш."). Між ними є поважна праця О. Мартовича ‘‘Ukrainian Liberation Movement in Modern Times”, що вже знайшла серед англомовних читачів широке заінтересований. Всіх книжок і брошур видано разом тиражем 53-457 примірників. Деякі з-поміж них виходили двома накладами, як от, напр., „УПА” й інші, а книжка О. Мартовича вийшла10-тисячним тиражем. Із загальної кількости тиражу цих англомовних брошур і книжок вислано безплатно порядком інформації і зазнайомлення з українськими проблемами різним установам, інституціям і чільним людям (подібно, як „УІС”) 11.177 примірників.
Врешті, треба ще й згадати, що терен Великої Брітанії докладає багато зусиль для поширювання англомовного місячника АБН і за минулий 1951 р. поширено 11.916 примірників „АБН — Кореспонденс”.
Так коротко, в цифрах виглядає українська англомовна видавнича діяльність у Великій Брітанії. Ми тут не ураховували англомовної інформаційної діяльносте, що ведеться з рамепи місцевих українських установ і організацій, передусім Союзом Українців у В. Брітанії, СУМ-ом і ОбВУ.
З початком 1952 р. „Українська Інформаційна Служба”, що під цією самою назвою видавала свій англомовний місячник переімєнувала його на , ,Юкреїнієн Обсервер "!
При кінці треба висловитись з найбільшим признанням і подякою всім тим українським патріотам, шо своєю жертвенністю допомогли у видавничій англомовній діяльності. Належне розуміння потреби української чужомовної інформації про Україну й українську визвольну справу — це одна з найкращих сторінок життя й діяльності українців у В. Брітанії.

Джерело: Архів ОУН. - Бібліотека. - Журнали. - Визвольний шлях. - 1952. - Кн.3. - С.37-38