Равенсбрюќ, знаний ще як Жіноче Пекло — концентраційний табір, розташований коло однойменного села в місцевості Мекленбург, Північно-Східна Німеччина, та напроти озераФюстенбурґ (у групі озер, оточених болотяними землями) кілометрів із 80 на північ від Берліну. Табір Равенсбрюк засновано з початком війни в 1939 році. Відомий як «Концентраційний табір Равенсбрюк», він складався з головного та допоміжного таборів. Головний табір містив лише жінок: з дня його заснування до часу його звільнення радянськими військами тут було увязнено понад 123.000 жінок . В ньому перебувало велике число громадянок Франції , завдяки чому табір отримав поширену назву "Л'Енфер дес Фемм" (Жіноче Пекло). Весною 1941 року СС добудовало до нього менший чоловічий табір. Серед ув'язнених були і військовополонені, як, наприклад, радянські (звісно, що й українські) медсестри Червоного Хреста, захоплені на полі бою, але більшість — це цивільні. Були й члени руху опору або раби-робочі, депортовані з рідних країн на роботи в Німеччині, чия виробнича віддача вважалася недостатньою. Усіх ув'язнено без попереднього суду — і 90 % були з антинацистських країн-союзників. Головний табір побудовано на 6000 в'язнів, але з 1944 в Равенсбрюку ніколи не було менш ніж 12 000 полонених, а в січні 1945 було навіть аж 36 000. Щонайменш 50 000 загинуло в цьому таборі.