[Eng.] Petro Mirchuk was born in 1913 in Western Ukraine, which was occupied by Poland between World War I and World War II. After receiving his high school diploma, he studied law and political science at a Polish uni- versity in Lvov, and at the German and Ukrainian Free Universities in Prague, Czechoslovakia. He received his J.D. degree in 1941 from the Ukrai- nian Free University in Prague. In 1959 he added an MSLS from Drexel University in Philadelphia, Pa., and in 1969 a Ph.D from the Ukrainian Free University in Munich, Germany.
He has been a member of the Ukrainian underground liberation move- ment, OUN, since he was seventeen, and as such was imprisoned six times by the Polish administration. In 1939, when Russia occupied Western Ukraine, he fled West. He returned in 1941 when the German army entered the USSR, but was caught by the Gestapo in September, 1941. As one of the leaders of the Ukrainian anti-Nazi movement, he was sent to and held in several concentration camps until May 6, 1945. Liberated by the Ameri- can Army, in 1952 he immigrated to the United States and was naturalized as a citizen in 1957.
Married in 1946, he has three sons.
A member of many scientific and social organizations, he has authored over twenty books in Ukrainian, among them the first history of the Ukrai- nian Insurgent Army (1953, 320pp.), the first history of the Ukrainian Lib- eration Movement, OUN, (1968, 639 pp.), and a socio-political study of a Ukrainian uprising in 1768, called Haidamaks (1973, 319 pp.).
His memoirs, In the German Mills of Death, is his first work in English.

 [Ukr.] Петро Мірчук народився 1913 року в Західній Україні, яка була окупована Польщею між Першою та Другою світовими війнами. Отримавши атестат про повну загальну середню освіту, він вивчав право та політологію в польському університеті у Львові, а також у Німецькому та Українському вільних університетах у Празі, Чехословаччина. Він отримав ступінь доктора юридичних наук у 1941 році в Українському Вільному Університеті в Празі. У 1959 році він отримав ступінь магістра національних наук в Університеті Дрекселя у Філадельфії, штат Пенсільванія, а в 1969 році — ступінь доктора філософії в Українському Вільному Університеті в Мюнхені, Німеччина.

З сімнадцяти років він був членом українського підпільного визвольного руху (ОУН), і як такий шість разів був ув'язнений польською адміністрацією. У 1939 році, коли Росія окупувала Західну Україну, він утік на Захід. Він повернувся в 1941 році, коли німецька армія вступила до СРСР, але був спійманий гестапо у вересні 1941 року. Як один з лідерів українського антинацистського руху, його було відправлено до кількох концентраційних таборів, де він перебував до 6 травня 1945 року. Звільнений американською армією, в 1952 році він іммігрував до Сполучених Штатів і отримав громадянство в 1957 році.
Одружився в 1946 році, має трьох синів.
Будучи членом багатьох наукових та громадських організацій, він є автором понад двадцяти книг українською мовою, серед яких перша історія Української Повстанської Армії (1953, 320 стор.), перша історія Українського Визвольного руху (ОУН) (1968, 639 стор.) та соціально-політичне дослідження українського повстання 1768 року під назвою «Гайдамаки» (1973, 319 стор.).

Його мемуари «У німецьких млинах смерті» — його перша праця англійською мовою.