Ройовий, чотовий УПА в сотні "Крука", куреня "Довбуша", бунчужний куреня "Бескид" ВО-4 "Говерла" (1946—1947), районовий референт СБ Надвірянщини. 1948—1955 — у підпільній структурі ОУН. Хорунжий УПА. Зиму 1953—1954 перебував в одній криївці з командиром ВО-4 «Говерла» Миколою Твердохлібом-"Громом". Він чудом уникнув загибелі 17 травня 1954 року разом із "Громом", коли їхній бункер був знайдений і оточений військами НКВС, бо напередодні був посланий командиром за харчами в село. 8 травня 1955 "Деркач" разом із "Ярковим" були схоплені енкаведистами, після того як агент підсипав їм у їжу наркотичні речовини. Був засуджений до розстрілу, який, після перебування 3.5 місяців у камері смертників, замінили на 25 років таборів. Михайло Зеленчук відбув у таборах Мордовії 16 років і 7 місяців. Брав участь в акціях протесту політв'язнів за свої права. Звільнений у листопаді 1971. Наприкінці квітня 1991 в місті Львові був керівником на І Великого збору вояків ОУН-УПА, де був обраний головою Всеукраїнського братства ОУН-УПА. 17 травня 1991 року очолив пошукову групу, яка знайшла бункер полковника "Грома".