У 1941 вступив до юнацької мережі ОУН, восени 1943 року був відправлений до першого куреня УНС (Українська народна самооборона) в Космач, де служив кулеметником. Після двох боїв з німцями цей курінь відійшов у Чорний Ліс.
Найуспішнішим боєм сотенного Симчича став Рушірський бій під Космачем, в якому, за даними Центру досліджень визвольного руху, з радянського боку, окрім дивізії НКВС, брали участь 31-й, 33-й і 87-й прикордонні загони та деякі інші радянські формування.
Поки основні повстанські сили вели запеклі бої в Космачі, кілька сотень стало заставами на підступах до села зустрічати останні резерви дивізії НКВС. Біля потоку Рушір влаштували засідку: сотенний Юрко не знав місцевості, тому доручив керувати боєм досвідченому "Кривоносові". За 2,5 години знищили майже всіх — 405 солдатів та офіцерів НКВС. Існує версія, що в цьому бою загинув командир дивізії генерал-майор Микола Дергачов. За 40 хвилин після початку бою розривна куля влучила Мирославові Симчичу в ліву руку, перебивши кістку вище ліктя. Про поранення він нікому не сказав, аби не понижувати бойового духу підлеглих. Симчич перетягнув собі рукав кожуха на зап'ясті, щоб кров не стікала. Наприкінці бою він знепритомнів від втрати крові. Засуджений 1949 року Івано-Франківським Військовим трибуналом за участь в УПА на 25 років позбавлення волі. Дивом вижив у жахливих умовах етапів і концтаборів. Брав активну участь у повстаннях та боротьбі з урками. Згодом повторно дістав ще 25 років за «участь у націоналістичному угрупуванні». 1956 Комісія Верховної Ради СРСР скоротила термін покарання до 10 років. У 1963 році Симчича звільнили. Однак 30 січня 1968 він знову заарештований за так званими "нововиявленими обставинами". Після тривалого слідства, більшість часу якого Симчич перебував в одиночній камері, навіть "справедливе" радянське правосуддя не змогло довести жодних "нововиявлених злочинів". Аби не звільняти запеклого ворога радянської влади, у грудні 1969 Президія Верховної Ради СРСР скасувала постанову від 1956-го. Верховний Суд СРСР своїм рішенням від 20 січня 1970 направив Симчича відбувати покарання за вироком 1953-го. "Кривоніс" вийшов на волю лише у 1985 році. Усього відбув в ув'язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні.
