Інтерв’ю зі Стефанією Процак “Мартою”

Прийнята в члени Юнацтва ОУН (1941). По завданню обласного провідника Юнацтва ОУН Осипа Білобрама, організовувала Юнацьку сітку в торгівельній школі. Її квартира стала місцем конспіративної роботи та зустрічей членів ОУН. Підпільну роботу організував обласний Провідник Юнацтва ОУН Михайло Хміль «Всеволод». Квартира використовувалася для підпільного зв'язку ОУН між Львовом і Станіславовом. До липня 1942 року Стефанія виконувала завдання по зв'язку зі Львовом, допомагала налагоджувати подальший зв'язок в різних районах області. Стефа — учасник вишкільного юнацького табору праці в селі Ямниця, біля Станіслава (1941). 15 вересня 1941 року Стефанія попередила працівників референтури ОУН про арешт німцями членів обласного Проводу ОУН та працівників пропаганди в Станіславові і їм вдадося втекти. По завданню «Всеволода», супроводжувала Миколу Лебедя, якого в той час розшукували німці. Щоб не бути арештованими, їм прийшлось стрибати з поїзда. Після виконання цього завдання, за рішенням Проводу, Стефу з Юнацької сітки переводять в сітку ОУН (1942). Прізвище Стефи Процак, як активного члена ОУН, попадає у списки гестапо і, через загрозу бути арештованою німцями, переходить на нелегальне становище, прибравши псевдо «Марта» (1942). З серпня 1942 року Стефа — Повітова Юнацтва Тлумацького повіту, розбудовувала жіночу мережу ОУН, готувала і проводила ідеологічні вишколи, працюючи для прикриття в Українському Комітеті в м. Тлумачі інспектором дитячих садочків. По наказу провідника Служби Безпеки «Яра» Сененка Івана, впорядковувала архів окружної СБ ОУН, що знаходився в монастирі, в селі Крилосі (1943). Пройшла вишкіл розвідників СБ у Старому Угринові Калуського р-ну (1943). Після вишколу, по завданню майора УПА Костянтина Петера «Сокола», разом з др. «Шрамом» (Степан Бурдин) організовувала розвідувальну сітку Станіславської Округи. В кінці 1943 року направлена в розпорядження Крайового проводу ОУН Карпатського краю, крайового провідника ОУН Ярослава Мельника «Роберта». Виконувала обов'язки спецкур'єра між провідником «Робертом» і крайовим провідником СБ Володимиром Лівим «Митарем», виконувала завдання з розвідки. В 1944 році двічі переходила лінію фронту для підтримки зв'язку Крайового Проводу ОУН та штабу УПА Карпатського краю під командуванням Миколи Твердохліба «Грома» з відділами УПА за лінією фронту. При другому переході фронту, арештована мадярською жандармерією. При переводі на місце страти, Стефанії вдалося втекти при допомозі сотні УПА Юрія Долішняка «Білого». Зимою 1945, аж до весни 1946, Стефанія хворіє тифом, який дав ускладнення на ноги. Через проблеми з ногами, не може здійснювати довгі переходи як кур'єр, займається вишколом у сотнях на постої окружного провідника «Бориса» Григорія Легкого і у Курені «Недобитого» Юліана Матвіїва. Через провокатора «Кірова» мало не попадає в руки НКВД-истів. 6 жовтня 1946 року в Кривому Полі отримує важке поранення з пошкодженням печінки. Лежала поранена в бункері. 19 грудня 1946 року, через поранення, арештована військами НКВС. Станіславська тюрма, допити (лютий — травень 1947). В травні 1947 засуджена на 20 років каторжних робіт і 5 років позбавлення громадянських прав. За виступ на суді призначили 10 діб карцера. Пізніше 20 років каторги замінили на 10 років таборів ГУЛАГу. Табори: Кемеровська область, Абагур (1947), 300 км пішки до наступного табору, БУР-и — карцери. Знову Абагур (1948). В таборі познайомилася з Ярославою Скаб (лицар Срібного та Бронзового хрестів заслуги УПА) . Подібне минуло пов'язало їх. Разом в таборах їм довелось перебувати сім років, аж до 1955. Тайшет (Озерлаг, 1949), операція пораненої печінки (1949). Етап за Ангару на будівництво БАМ-у, грузила на вагони брили граніту (1951). Знову Тайшет (1952). Табір в Мордовії, станція Потьма, селище Явас (1954). У таборі, в Мордовії, працювала медсестрою в домі грудної дитини (1955)

Додаткова інформація

  • Тематика: Архівна справа, Історія
  • Місце зберігання: Архів ОУН в УІС - Лондон
  • Фонд: Ф.32
  • Опис: оп.3
  • Одинирця зберігання: од.зб.66, од.обл.1
  • Фондоутворювач: Дослідний інститут “Україніка”, Торонто
  • Автор/укладач: Дослідний інститут “Україніка”, Торонто
  • Місце: Торонто
  • Наявність цифрової копії: Так
  • Фізичний стан: Задовільний
  • Спосіб створення: Відео
  • Спосіб відтворення: Оригінал
  • Колекції
  • Відеодокументи (Ф.32)
  • Фотодокументи (Ф.30)
  • Провід ОУН (Ф.1)
  • Аудіодокументи (Ф.31)
  • Тереновий провід ОУН у Великій Британії (Ф.2)
  • Особовий фонд С.Бандери (Ф.21)
  • Особовий фонд Я.Стецька (Ф.23)
  • Особовий фонд С.Ленкавського (Ф.22)
  • Тереновий провід ОУН в Канаді (Ф.3)

Про нас

The Ukrainian Information Service (UIS London) is an information bureau established in London during the 1970s as the successor of the Ukrainian Publishers. Originally, the aim of UIS London was the dissemination of factual information about Ukraine, in particular, Ukrainian politics, history and current affairs.

Since its inception, UIS London has liaised with government officials, think tank organisations, the mass media and charities working to raise the profile of Ukraine in the UK and strengthening bilateral relations.

The collection of documents, related to this activity, formed the foundations of the archives, situated on this web-site.

Although the nature of work UIS London undertook altered after Ukrainian independence, the basic tenets of promoting, advocating and strengthening Ukraine has remained.

Спілкуйтеся з нами

Like what you see?

Натисніть на кнопки нижче, щоб слідувати за нами, ви не пошкодуєте ...