Учасниця національно-визвольного руху, громадська діячка. Племінниця І. Крип’якевича. Від 1934 разом із родиною мешкала у Львові, де навчалася у гімназії товариства «Рідна школа» ім. Т. Шевченка, 1937–40 – в гімназії сестер-василіянок, 1941–43 – в Академічній гімназії. Брала участь у пластовому русі, від 1941 належала до Юнацтва ОУН. 9 липня 1941 у день арешту голови Державного правління (уряду) Я. Стецька та кількох міністрів відновленої 30 червня Української Держави заарештована ґестапо, однак незабаром звільнена. Працювала друкаркою в Боєвій управі дивізії «Галичина», з поверненням радянської влади – у канцелярії Львівського університету. У 1944 вступила на хімічний факультет Львівського політехнічного інституту. Як член ОУН очолювала «трійку» жіночої мережі Львова, збирала кошти, білизну та медикаменти для підпілля, переховувала поранених вояків УПА. 16 травня 1947 заарештована, 6 вересня того ж року засуджена до 10-ти р. таборів суворого режиму і 3-х р. позбавлення громадянських прав із конфіскацією майна. Покарання відбувала на Колимі (РФ).