Цей документ містить фотографію табірного комплексу Хеніканджа з рукописними нотатками, які деталізують його інфраструктуру. На фото зображено селище, рудник , шахти (зокрема Верхній Бушуй) , збагачувальну фабрику , а також об'єкти табірної зони (ЗОНА, Вахта, Їдальня, Лікарня). Нотатки прямо ідентифікують об'єкт як табір суворого режиму та містять посилання на мемуари Лідії Романчук — «Дорогою страждань». Документ є візуальним підтвердженням місця ув'язнення політичних в'язнів.