Ukrainian English French German Polish Russian Spanish
14 жовт. 2017

З нагоди 40-річчя УПА (Слово Патріарха Йосифа Сліпого)

  • Автор  Йосиф Сліпий

Цьогорічний Празник святої Покрови ще тим цінний та особливий, що він співпадає з великою всенаціональною річницею в останній, ще не завершеній, історичній добі змагань Українського народу за свою національно-державну суверенність, що випливає з любови до своєї Батьківщини. Та любов Батьківщини є природним обов’язком кожної людини. У християн є вона чимось вищим, святішим, а саме: надприродною релігійною повинністю, що опирається на об’явленій науці. Та релігійна повинність походить з заповіді Божої — пошани і любови батьків, а остаточно виростає з великої і загальної заповіді любови ближнього, яка домагається, щоб ми любили всіх людей; одначе, щоб особливою любов’ю любили найближчих ближніх, яким найбільше завдячуємо матеріальні, духовні і моральні добра, а такими найближчими ближніми є наші батьки і Батьківщина. Батьківщина - це наш рідний край, наша мова, наша історія, наша віра, всі наші предки, що впродовж століть будували свою державу. Любов Батьківщини є наказом розуму, серця і віри. Вона є найбільшим багатством, найвищою моральною силою народу, найбільш плодовитою землею, на якій росте культура. Тільки в Батьківщині і через законну рідну державу нарід вповні заспокоює свої духовні, моральні і суспільні потреби та й осягає найвищий ступень ладу, безпеки і добробуту.

Совершенний християнин повинен бути досконалим патріотом. Не є досконалим християнином той, хто по думці Божій не любить всеціло свого народу. Свята Церква поручає чесноту любови Батьківщини своїм вірним, заохочуючи їх до жертвенного сповнювання обов’язків супроти свого народу, держави і даючи поодиноким народам кровноспоріднених покровителів у небі.

Християнин як все інше, так і свою Батьківщину має любити в Бозі і для Бога. То значить радо і щиро завжди і всюди думкою, серцем і ділами давати перше місце Богові, тобто любити Бога і Його найсвятішу волю у своїй Батьківщині. Без Бога ми були б нічим, а без батьків і Батьківщини ми не були б тим, чим ми є. Ми не мали б духовної і моральної вартости і краси, які ми набули і маємо. І тому по Богові людина найбільше повинна і зобов’язана своїм батькам і Батьківщині, Господу Богові сплачуємо наш довг відданням Йому найвищої релігійної пошани актами віри, надії, любови і послуху. А батькам і Батьківщині, як заступникам і знаряддям Творця і найбільшим по Бозі добродіям, сплачуємо належний їм довг виявами пошани, вдячности і помочі, та цими ділами звертаємо їм хоч частинно добра, які ми від них одержали. Після Бога першенство має любов до Батьківщини. То значить, коли Батьківщина в небезпеці і закликає своїх дітей до оборони, вони повинні залишити батька і матір для неї, а ніколи противно. Це залишення батьків для Батьківщини є мниме, бо діти, обороняючи Батьківщину, обороняють одночасно батьків. Жертвуючи своє життя за Батьківщину, дають найбільший доказ любови своїх батьків і рідних. Любов Батьківщини оперта на любові Бога і з нею злита в одну велику любов, повинна бути діяльна-активна. Любов без діл, подібно як віра без діл, є мертва. Слова св. ап. Йоана; "Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише ділом і правдою’’ (II Послання Йоана 3, 18) відноситься і до кожної людини, отже і до любови Батьківщини. Тому, що доля Батьківщини основується на діяльній любові кожної одиниці, а вартість діл одиниці залежить від її внутрішньої моральної вартости, то першою і найважнішою працею для добра Батьківщини - це внутрішнє моральне удосконалення, ушляхетнення одиниць, бо Батьківщина буде такою, якою будуть її діти. Добрий патріот - це людина передусім праведна, шляхетна, жертвенна і безінтересовна. Праця над ушляхетненням свого духа і серця повинна тісно в’язати любов Батьківщини із сповненням своїх обов’язків. Щоб любити свою Батьківщину, треба пізнати красу рідної мови і історію свого народу, і та любов мас бути жертвенною. З тої жертвенної любови до своєї Батьківщини -України зродилась Українська Повстанська Армія, що стала живим оплотом, наявним символом і вогненним знаменом на майбутнє для прийдешніх поколінь. Родилася вона перед 40 роками, коли здригалася українська земля під полчищами ворожих військ. Родилась вона зі свідомости молодого покоління і готовности зі зброєю в руках і жертвою свого життя боронити свій нарід перед смертю.

І хоча якою нелюдською є кожна війна, то шануючий себе народ і свідома своєї принапежности до нього людина мають не тільки право, але обов’язок в обороні найшляхетніших вартостей людства - волі, справедливости, національної незалежности, ісповіді віри в Бога, своєї рідної Христової Церкви і Божого миру між народами світу зробити все, щоб відкрити шлях для встановлення Божого закону на всій землі. Отож, Українська Повстанська Армія родилася з християнської свідомости про конечність боротьби проти сатани і його земних служителів, бо написано: "Іди від мене, сатано!"... “Господу Богу твоєму поклонишся і Йому єдиному послужиш!” (Мт. 4, 10) і готовости принести в жертві життя своє за друзів своїх, по взору і заповіті Христа, що "ніхто не має більшої любови, як той, хто віддає життя своє за друзів своїх” (Йо. 15, 13).

Не маючи помочі сторонніх сил, український нарід "на сторожі своєї волі... поставив від карпатських верхів по Дон і Кавказ збройні кадри своїх синів - Українську Повстанську Армію" і віру в перемогу поклав на двох тривких фундаментах, на зрілості і силі рідного народу і на довір’ї до помочі Єдиного Всемогучого Бога. Це тривкі і незнищимі фундаменти, які дали в дарі українському народові, а той народам, всього світу дотепер небувалий і нерозгаданий феномен: на землі, опанованій варварською ворожою системою, жорстоко пригнічений народ творить власним зусиллям основи свого рідного, єдиного всенаціонального керівництва. I коли після закінчення війни світові потуги браталися на руїнах і горах трупів, коли ділилися сфери впливів, коли безбожницька імперія почала відбудовувати свою розхитану невільницьку систему національного і соціального поневолення, Українська Повстанська Армія ще довгі роки бореться, рятуючи несплямлене ім’я свого народу і право визнавати і прославляти Бога-Творця, Вона жертвою свого життя та крови освятила українську землю і стала її добривом та заповітом для майбутніх поколінь.

Сліпий про_УПА_-_Copy

І хоч багато воїнів Української Повстанської Армії ворог загнав до в’язниць і таборів смерти, як це зробив з ієрархією, священиками і вірними Українських Церков, хоч ворог намагався знеславити воїнів і мучеників, нищив намогильні хрести і заорював танками могили воїнів Української Повстанської Армії, він не зумів знищити її. Вона існує як жива легенда, бо віддає себе під Пречистий Покров Пресвятої Богородиці. Бувши в’язнем Христа ради в цьому часі і свідком глибокої віри в Бога та довір’я до заступництва Пресвятої Богородиці моїх співв’язнів каторжників і не маючи можливости довести до відома свого благословення для цього рішення, роблю це тепер. Як Глава і Батько Української Церкви потверджую і благословлю шляхетну постанову Української Повстанської Армії. Зокрема, в 40-річчя народження Української Повстанської Армії, шо припадає на осінь цього року, кличу і благаю всіх українців в Україні і на поселеннях; без різниці релігійних і політичних переконань, по Божому, гідно, в єдності, у взаємному прощенні і братній любові відмітити ці роковини і тим дати доказ нашої християнської і національної зрілости. І якщо моя просьба і моє благання не траплять до Ваших сердець, щоб зрушити Ваше сумління, тоді нехай до Вас усіх промовлять голосом грому море крови Ваших братів і сестер, їхнє мучеництво і ісповідництво, могили поляглих за волю Батьківщини, тайги Сибіру, засіяні їхніми кістками, замучені, померлі і живі свідки за те, щоб напередодні Ювілею Тисячоліття християнства в Україні знову засяяв хрест св. ап. Андрея в престольному граді Києві. Почуйте цей голос, Брате і Сестро! "Чи чуєш? Відізвися! Рідна Мати Україна плаче’’. Прошу всіх владик священиків і мирян з’єднатися в молитвах у Празник Святої Покрови, відслужити молебні і в літургічних молитвах пом’янути спочилих воїнів. Погляньте, мої дорогі Браття і Сестри, на видіння, яке супроводить нас до воскресіння, і благаймо Пресвяту Богородицю Її заступництва, бо “Днесь благовірний народе, світло празнуємо отінювані Твоїм, Богомати, пришестям і споглядаючи на Твій пречистий образ, покірно мовимо: Покрий нас чесним Твоїм Покровом і вирятуй нас від усякого зла”. Благословення Господнє на Вас!

Йосиф, Патріарх

Дано в празник Покрови Пресвятої Богородиці при Соборі Святої Софії в Римі 14 жовггїня 1982 р.

Нове в архіві

Поштові листівки видавництва "Червона калина"
Поштові листівки видавництва Категорія: Вітальні
Анотація: Колекція поштових листівок видавництва “Червона калина”, представлених ...
Детальніше...
Автор: Українські Січові Стрільці
Спосіб відтворення: оригінал
Червона калина
Червона калинаКатегорія: Журнали
Анотація: У травні 1917 року вийшов перший номер журналу “Червона калина”. Редаг ...
Детальніше...
Автор: Українські Січові Стрільці
Спосіб відтворення: оригінал
Південно-Східня Европа
Південно-Східня ЕвропаКатегорія: Мапи
Анотація: Фізична карта Південно-Східної Європи. Створена 1946 р. М.Кулицьким М ...
Детальніше...
Автор: Кулицький Микола
Спосіб відтворення: оригінал
Республіканський самохотник
Республіканський самохотникКатегорія: Журнали
Анотація: "Республіканський самохотник" – гумористичний журнал Українських Січов ...
Детальніше...
Автор: Українські Січові Стрільці
Спосіб відтворення: оригінал
Український самохотник
Український самохотникКатегорія: Журнали
Анотація: "Український самохотник" (1915-1918) – гумористичний журнал, видання У ...
Детальніше...
Автор: Українські Січові Стрільці
Спосіб відтворення: оригінал
Більше...

Веб-дизайн