Ukrainian English French German Polish Russian Spanish
04 груд. 2015

Пропаганда як окремий рід зброї

  • Автор  Підполк. Є. Побігущий

Грізна зброя-пропаганда була довгі роки зовсім незнана або легковажена з таких причин: людям присуща консервативність, а найбільше військовикам. Тяжко було хочби й здібному полководцеві переходити від шаблі до пера. Той, хто добре володів пером, рідко був добрим вояком. І тому перші пропаґандивні твори не мали належного успіху, завдяки відсутности добре вишколених фахівців для цього роду зброї. Коли окремі роди зброї мають свою традицію, цю зброю ж не завжди радо сприймали. Досить згадати, що великі теоретики воєнного мистецтва або зовсім не згадували про пропаґанду, як про рід окремої зброї, або тільки натякували про ворожу пропаганду, що появлялася в тій або іншій формі. Немає зовсім про це в листах і наказах у Фрідріха Великого, хоч він наводить 14 різних дуже мудрих і практичних способів ведення війни. Нема згадок у німецького ген. Мольтке, дуже мало у генералів Гінденбурґа і в Люнендорфа. Ген. Клявзевіц в одному місці цікаво говорить про Росію. — „Росію треба вдарити з нутра, в її серце”. Цим він натякає на розклад серед поневонених народів, що боронили Росію в 1812-1813 рр. Далі він говорить: „що війна — це продовження політики іншими засобами”. Тому в нього чинник політичний має велике значення і під час війни, але виразно про пропаганду він не говорить. Якщо в таких фахівців воєнного мистецтва було так мало розуміння ролі пропаганди, то нема нічого дивного, що вона (пропаганда) так довго була мало знана.

Неохота до пропаганди походить передовсім з того, що дію іншої зброї видно зразу (куля, арт. постріл і т. п.), а дію хочби найбільшої пропаганди рідко можна бачити безпосередньо. До того ж наслідки фізичної зброї є всюди, а дія психічної зброї залежить від різного середовища, яке так відмінне залежно від раси, релігії, місцевости і т. ін. Отже та сама пропаганда матиме в кожнім середовищі інші наслідки. Тому така зброя тяжча для опанування і потребує відповідних фахівців і краще зорганізованих штабів. Перші її наслідки були дуже мінімальні і тому не захоплювали воєнних керманичів.

(На фото: сучасний метод десакралізації кремлівської пропаганди)

Короткий історичний перегляд уживання пропаганди як зброї

Цар Філіп Македонський завоював усю Грецію, хоч греки тоді були одним з найхоробріших і культурніших народів. Син його Александер Великий підкорив усі інші народи, що мали зв’язки з геленською культурою. Отже треба глибше простудіювати, чи не була й пропаганда однією з причин поразки усіх цих народів. Дуже добре відомі вислови в стародавньому Римі політичного діяча Ціцерона, який в кінці своїх промов у Сенаті завжди додавав „думаю, що Картаґена мусить бути подолана”. (В той час Римська Імперія веде війни з Картаґеною). Чи не пропаганда відомого Петра Ам’єнського послужила поштовхом до Хрестових походів? Нам треба також згадати і про нашого славетного князя-лицаря Святослава, який ідучи в бій з ворожою державою, попереджав її висловом: „іду на вас”, чи не була ця коротенька фраза великим гаслом пропаґандивного характеру? Чим, як не пропагандою можна пояснити, що за часів французької революції 1789 р. маси успішно боролися на боці молодої Французької Республіки проти всієї монархічної Европи. Ці вояки були набрані з усіх верств французького населення, що не мали відповідного вишколу, не були в достатній мірі озброєні і не мали досить командного складу. Але про пропаганду в сучасному розумінні можна говорити від 1870 року, коли міністр зовнішньої політики Франції, князь Грамонт писав до прем’єр-міністра Олів’єра: — „Завтра починаємо пресою успішну кампанію проти німців”. Наскільки ця кампанія була успішною, на це ми маємо вислів самого канцлера-Бісмарка: — „Треба покарати всіх винуватців цієї війни, а редакторів передовсім”. Перша світова війна застосовує цей рід зброї в ширшому маштабі. Проте німці її вживали в дуже обмежених формах. Для з’ясування цього ми можемо звернутися до керівника англійської пропаганди лорда Нордкліфе. Він писав др прем’єра Лойд Джоржа: — „Як би Ви знали щоб виграти війну, журналісти є важливіші від генералів”. У своїй книжці „Світова війна без зброї” пише німець Ганс.Тімме: — „Добра пропаганда заощадила Антанті, правдоподібно, один рік війни, а це означає заощадження в людях — 1.000,000 вояків і в грошах — мільярди. Другий німець Грефер у своїй книжці „Пауль фон Гінденбурґ” подаючи головну причину поразки німців у 1918 році пише: „Розкладаючу дію чинила пропаганда революційних елементів. Сила тривалости і охоти до боротьби слабла під її впливом”. В іншому місці він пише: — „Партійні інтереси зростали на вазі, тоді коли ситуація набирала значення і вимагала скупчення всіх сил”. На прикінці ми хочемо підкреслити, що головним чинником виникнення революції в Росії була пропаганда, запроваджена в армії, серед робітників і селян. Починаючи від 1917 року і досі цей окремий рід зброї знаходиться у спритних руках майстрів, яких ще не переборов західній світ.

Большевицька пропаганда

Ми не будемо зупинятися на большевицькій пропаганді з початку існування СССР, а тільки на її ділання після другої світової війни. Большевики значно посилили свою розкладову пропаганду не лише безпосередньо поза залізною заслоною, а й всьому світі, надто серед колоніяльних народів. їх пропаганда відрізняєть ся й характеризується своїми цілями й методами а саме: вона скерована для скріплення настроїв на випадок війни серед власного населення, має метою захитати довір’я народів західнього світу до своїх урядів та державницько-ідеологічних їх систем. Способами для цього є: неправдиві висвітлення їхньої діяльности і хибість соціальних і ідеологічних заложень, вона доводить в тойже час про непереможність СССР і про „великі ідеї”, які він несе світові.

Методи

Як в СССР так і в його сателітах штучно компромітується так званих „ворогів народу” — (опозиція), (судові процеси, брехливі обвинувачення, провокація і т. под.) а) Заборона вільного друку і критики слова і думки. б) Прищеплення народам Сов. Союзу, а особливо війську потребу під кермото Москви утворити світову революцію. Це так зв. ідея комуністичного російського месіанізму. в) Зоологічна ненависть до всього що поза СССР, особливо до англо-саксонського світу. г) Викориетування у свободолюбивих країнах опозиційної комуністичної преси. Як приклад наведемо про діяльність комуністичної пропаганди у Франції. З 1935 року тут появляється низка комуністичних і прихильних до СССР журналів і часописів. В основному пропаганда провадиться серед робітників, студентів, шкільників, а особливо серед учителів. Все скеровано для піднесення авторитету комуністичній Москві і завуалювання : жорстокої практики у Росії, а також підготовки до її агресії . У висліді цього внесено дезорієнтацію в життя Франції і її економіку шляхом частих страйків. Цікаво зазначити, що у парляменті тепер є 186 комуністичних депутатів, які діють за вказівками Москви. Другим прикладом є тепер Китай і Корея. Вважаємо потрібним особливо звернути увагу на пропаґадну систему в армії, контингентного запасу і призивній молоді СССР. Тут пропаганда змагає з одного боку тримати під постійним і безпосереднім доглядом і впливами вояка і офіцерів, а з другого — ізолювати їх від контакту з мирним населенням, навіть своєї країни. Все це дає змогу прищипити воякам, потрібні риси для боротьби з зовнішними і внутрішними ворогами й створити збройну силу здібну провадити боротьбу в найтяжчих умовах. Зокрема потрібно підкреслити, що в совєтській армії після закінчення другої світової війни пропаганда піднесла національну гордість вояка, як переможця нацистської Німеччини, і що армія ця нібито врятувала Европу. Як одним із дуже влучних способів пропаганди серед війська, це високопатріотичні і мистецькі: пісня, музика і танці. Це також є продовженням військово-політичній пропаганді в час відпочинку вояка совєтської армії. Про це дбає спеціально утворений комітет мистецтва при Раді Міністрів СССР, що дає завдання високоякісним силам мистців творити різні ансамблі (танців, пісні й музики для совєтської армії). Пісня і музика настільки високомистецькі, що набувають собі популярність не лише серед війська, але й серед населення, як за залізною заслоною, так і поза нею. Дивний приклад чарівного впливу цих пісень можна спостерігати у Польщі, де їх співають діти закатованих під Катиною поляків. Теж і у Східній Німеччині жінки, що можливо були зґвалтовані у 1945 рощ вояками совєтської армії і їх родини не цураються брати участь у піснях. Тепер використовується у Варшаві популярність совєтської військової літератури і журналів. Вони виходять великим тиражем напр. „Жолнержу Вольносці” чи „Войско Людове”, але не має там жадної польської статті. Все виключно московська пропаганда польською мовою. Ми тут коротко зазначили методи большевицької пропаганди, що становить тільки одну тисячну долю різних способів її виконання.

Контрпропаганда Заходу”

Коли Схід не ховає, що його ціллю с світова революція, що зараз здійснюється за допомогою багнетів на Далекому Сході, Захід не бажає „дратувати бувших союзників й обмежується з допомогою радіопересилань „Голосу Америки” короткотривалими передачами про любов американського народу до Росії. Нам здається, що такі хоч й правдиві передачі для народів поза залізною заслоною, замість приваблювання до себе ці народи — відштовхують їх. Вони з гіркою іронією ще більш переконуються в безсилі Заходу визволити їх від тиранії комуністичного панування. Захід не може або не хоче поставити виразного клича, того клича, що кріпив би та підселив боротьбу, яку вже ведуть поневолені Москвою народи. А на випадок війни при наявності клича жадна московська пропаганда не стримала б спраги до волі і пімсти тих народів за Катині, за Вінниці, за Сибір, за депортацію, за ростріли мільйонів. Всі народи, що чекають помочі від Заходу слухають лише авдиції де їм доводять, що треба тільки змінити шильд совєтської Росії і все буде гаразд. Ні! Це буде велика помилка, що коштуватиме в майбутній війні з Сходом багато крови й сліз. Бо ж правду сказав Клявзевіц: „Росію не можна побороти фізичною силою ззовні”... Зараз Захід має великий скарб. Скарб, що придбав в людях всіх прошарків населення з поза залізної заслони, а особливо серед інтелектуальних сил совєтських громадян. Але Захід без потреби його марнує на фізичній праці, замість використати їх величезний досвід, знання умов життя в СССР, для заперечення брехливої пропаґанди совєтів і для докладної інформації народів вільного світу. Уявляємо собі як широко використали б большевики такі спроможності. Зовсім незрозумілим є нехтування одним з наймогутніших засобів пропаґанди—кінофільмів. Відповідна організація цієї ділянки під кутом боротьби ідей і життєвих фактів, шляхом порівняння умов життя на Сході й Заході дала б дуже позитивні висліди й сприяла б правдивій інформації народів світу. До диспозиції екрану є справжні герої й жертви большевицького сатанинського режиму. Вони б виступили з готовими сценаріями своїх трагічних переживань. Такі фільми треба було б перекласти на всі мови і можливо, що китайці і корейці, а також думаємо комуністи Франції й Італії з огидою відвернулись би від підступної комуністичної пропаґанди. Ми думаємо, що на випадок війни потрібно включити в пропаґандні апарати представників поневолених народів по різних ділянках для захитання настроїв совєтської армії і народів СССР. Також треба організувати окремі національні визвольні армії. Одним з сильно діючим способом була б підготовка середників, з цією метою широко вжиту так потрібних совєтській Росії: одяг, взуття, білизна і т. ін., щоб повітряною дорогою перекидати їх в значній кількості, в певні райони. “Бомбардуванням” ними в переломі настроїв населення може зробити більше ніж руйнуюча сила атомової бомби. (Одна атомова бомба коштує 1.000.000 долярів, що дорівнює 500.000 екземплярів білизни). На прикінці ми скажемо, що головною слабістю пропаґанди Заходу є її дефензивний характер. У визвольній боротьбі большевики переважали нас своєю пропагандою і це сприяло їм успіхам. Німці також програли війну не враховуючи сили пропаґанди. Не кинули вони кличів визволення народів і вони то звернулися проти них. Так боролась УПА, польські повстанці й народи Европи. В підготовці до майбутньої війни й походу на Схід звернути увагу і на організацію пропаґанди, як важливої зброї, що діє і перед війною і в самій війні. Бо ж український нарід повинен для осягнення своєї мети напружити всі сили й сполучити їх в не переможну фалангу. До реалізації цього мусить значно спричинитися пропаганда.

ВІД РЕДАКЦІЇ

Вміщуємо цю статтю в порядку дискусії, як першу пробу підійти до з’ясування цієї теми. В дальшому на сторінках нашого журналу ми докладно розглянемо цю важливу справу. А тепер подамо наші міркування. Порівнюючи пропаґандивні системи СССР і Заходу зокрема Америки їх можливо так зхарактеризувати: а) Совєтська Росія має додатні властивости: офензивний дух — завжди рішуча по змісту й яскрава по формі атака на зовнішньому і внутрішньому фронтах, безкомпромісові твердження, влучні перекручування фактів, оперування великими ідеями і привабливими гаслами для всіх „угнетенних й оскорбленних”. (Достоєвський). б) від’ємні: зміст пропаґанди разяча неправда, слово розходиться з ділом, зухвала дошкульна форма, відвертий плян „іду на ви” — жахлива дійсність у власному запіллі, яку пропаганда невсилі не заперечити не виправдати. Захід, а) Від’ємні риси: занадто обережна форма оборони, лише часами короткі контрудари без далекого засягу, небажання в повній мірі скористати зі своїх великих спроможностей й переконливо правдою фактів розкрити світові очі на большевицьку неправду, б) додатні: широкий плян допомоги народам піднести рівень життя й цим скріпити їхню відпорність совєтській пропаганді, різні заходи об’єднання свободолюбивих народів для спільного протиділання комуністичній агресії. Вища форма державного політичного устрою й суспільного економічного життя над сталінською диктатурою і зубоженням населення СССР й сателітів. Отже хоч до тепер західня пропаганда ще не набрала належних форм й перебуває в глибокій обороні; Проте, неправда совєтських постулатів поволі розкриватиметься і... правда візьме гору. Бо ж влучно кажучи: „брехнею світ обійдеш, але вже не повернешся назад”. Совєти вже обійшли весь світ своєю брехнею, але вона в недовзі рекошетом вдарить по них. Отже в сучасній момент точиться величезна боротьба за душі народів і від висліду її залежатиме доля світу (Тотальна війна). Головнішим чинником є пропаганда з її многогранними засобами; цей непоборний фізично могутній рід зброї.

__________________________________________________________

*Архів ОУН в УІС-Лондон. - Журнали. - “Перемога”. - 1951. - Ч.1. - С.14-16.

Нове в архіві

Історія міст і сіл УРСР
Історія міст і сіл УРСРКатегорія: Книги
Анотація: "Історія міст і сіл УРСР" – 26-томне енциклопедичне видання (загальний ...
Детальніше...
Автор: ГОЛОВНА РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: ТРОНЬКО П. Т. (голова редколегії), БАЖАН М. П. (заступник голови редколегії), БІЛОДІД І. К.. КАСИМЕНКО О. К. (заступник голови редколегії), КОНДУФОР Ю. Ю.. КОРОЛІВСЬКИЙ С. М.. КОШИК О. К.. НАЗАРЕНКО І. Д.. НЕСТЕРЕНКО О. О. ПАРАСУНЬКО О. А.. ПІЛЬКЕВИЧ С. Д. (заступник голови редколегії), СЛАБЄЄВ І. С. (відповідальний секретар редколегії), ТЕРЛЕЦЬКИЙ В. М.. ЦІЛУЙКО К. К.. ШЕВЧЕНКО Ф. П.
Спосіб відтворення: оригінал
Протоколи засідань Української Видавничої Спілки / Української Інформаційної...
Протоколи засідань Української Видавничої Спілки / Української Інформаційної СлужбиКатегорія: Провід ОУН у Великій Британії
Анотація: Протоколи засідань Української Видавничої Спілки від 15.05.1949 р. (ча ...
Детальніше...
Автор: Українська Інформаційна Служба в Лондоні
Спосіб відтворення: оригінал
Націоналіст
НаціоналістКатегорія: Журнали
Анотація: Журнал Української Національної Асамблеї - Української Народної Са ...
Детальніше...
Автор: УНА-УНСО
Спосіб відтворення: оригінал
Календар-альманах "Мітла"
Календар-альманах Категорія: Альманахи
Анотація: Ukr. “Українці  — народ,  що  носить  у  душі ...
Детальніше...
Автор: "Мітла"
Спосіб відтворення: оригінал
Альманах Українського Народного Союзу
Альманах Українського Народного СоюзуКатегорія: Альманахи
Анотація: Щорічний збірник Українського Народного Союзу (УНС). Перше видання &nb ...
Детальніше...
Автор: Український Народний Союз
Спосіб відтворення: електронна копія
Більше...

Веб-дизайн