Ukrainian English French German Polish Russian Spanish

Вже скоро мине сорок років від того часу, коли за побуту в „Д.П.” таборі в Міттенвальді в Німеччині зустрівся я й щиро сприятелювався з одним земляком з рідної мені Полтавщини. Був це старший чоловік, український патріот, високоосвічена й ідейна людина. Він ще недавно тоді вирвався з-під совєтеького „райського” життя, переживши такі тяжкі обставини, серед яких міг загубити не лише життя, але перед тим... і душу. Фізично він був підірваний на здоров'ю, але душу свою зберіг незламною в найкращих людських чеснотах. Любив оповідати про минуле. В своїх спогадах він, як на телевізійній стрічці, показував епізоди з життя, які бачив або був їх учасником в минулому, починаючи від часів відродження України 1917-1918 років та кінчаючи роками під московською окупацією.

Ті спогади торкалися його рідного села Березова Лука, Миргородського повіту на Полтавщині. Він не тільки оповідав живою мовою, але, на мою спонуку, часом брався занотовувати окремі епізоди, як більш яскраві й цікавіші, на папері. Але тяжила над ним та пси-хоза, що налягає на багатьох колишніх підсовєтських громадян: він боявся переслідування з боку невідомих большевицьких аґентів,які, мовляв, можуть помститить не лише над ним, але й над його рідними, що лишились через збіг обставин і далі перебувати на теренах СССР.

Новий 1927 рік зустріли кияни з підвищеними надіями на можливе поліпшення долі України

Антагонізм між Англією і совєтською Росією все зростав. Англійський консервативний уряд Болдуїна і Чемберлена займав різке протисовєтське становище, повсякчасно закидав Москві ведення комуністичної пропаганди, спрямованої на ншрення заколотів у світі, та загрозливої для цілости Бритійської імперії. Минулорічний страйк англійських вуглекопів, що тривав багато місяців головно завдяки фінансуванню з СССР і спричинив великі втрати в англійській промисловості, ще підсилював гнів Лондону проти Москви, але дещо стримував його від рішучих заходів, а з поверненням страйкарів до праці в уряді були розв’язані руки для відплатної акції. Кияни напружено очікували грядучих подій.

Тим часом міське життя пливло своїм темпом. До Києва приїздив поет-новатор Володимир Маяковський і мав свій виступ 24 лютого в залі колишнього Купецького зібрання, а 26 липня зустрічався зі студентами Інституту народного господарства і 27 лютого — зі студентами Інституту народної освіти. Говорили, що він був нібито українського роду (згодом він застрілився).

На Подолі при жвавому натовпі відвідувачів відбувався вже п’ятий пореволюційний Контрактовий ярмарок. Атракцією цьогорічного ярмарку була уряджена в Контрактовому домі виставка образів київських мистців, в якій брав також участь молодий артист-маляр Іван Липківський, син великого митрополита Василя.

9 травня 1955 р. в Москві урочисто відсвятковано десяту річницю перемоги над Німеччиною. Передовиці всіх совєтських газет широко розписалися про »мудрість« компартії, її керуючого ядра - ЦК КПСС та про єдність компартії з народом, що привела до перемоги в друJ:ій світовій війні. Статті вихвалюють перевагу »соціялістичноrо« устрою пад капіталістичним та потужність совєтської економіки. У Великому Театрі в Москві 8-ro травня ц. р. відбулося урочисте засідання совєтських партійних та громадських організацій, разом із представниками совєтської армії. На засіданні головну промову виголосив маршал СССР, командувач Прикарпатською військовою округою, І. С. Конєв, бо Жукова на засіданні не було. Він у той час перебував у східній зоні Берліну із спеціальним дорученням. В ЦК КПСС, як видно, вирішено просовувати на чолове місце в Кремлі маршала Конева, який у вищих військових колах СССР е досить поважним конкурентом Жукова. Хоч Жуков і Конєв особисті друзі, а особливо були ними під час другої світової війни, але побічні відомості вказують на те, що між маршалами Жуковим і Коневим ведеться боротьба за впливи в армії та у військовому відділі ЦК КПСС. Маршал Конєв сьогодні є командиром усіма наземними силами СССР і заступником Жукова. Врешті, він же - головнокомандуючий об'єднаних збройних сил СССР і сателітних держав. У промові Конева на урочистому засіданні »перемоги«, лише один раз згадано про Сталіна, як про головнокомандуючого збройними силами СССР під час другої світової війни. Зате ввесь час наrолошувано ролю компартії, дружбу совєтських народів, могутність совєтської армії. і т. п. Дуже характеристичним е те, що в противагу сталінському тосту, який він був виголосив за російський народ 9-ro травня 1945 року на бенкеті »перемоги« в Москві, ані словом не згадано у промові Конева за »старшого брата«, зате з великим натиском підкреслено ролю всього »совєтського народу« і на честь його виголошено »здравницю«. Явище це нe випадкове. Воно було заздалегідь запляноване й продумане. За останній час у »Красной Звезде« поступово витягається на денне світло, поряд із совєтським патріотизмом, також і пролетрський інтернаціоналізм, який по війні, і в зв'язку із »ліквідацією« Комітерну був переданий до »архіву«. Про пролетарський інтернаціоналізм також згадав і Жуков у своїй промові в Берліні 8-ro травня ц. р., складаючи вінки на пам'ятник совєтським воякам.

Союз Українців у Великій Британії приготовляється до відзначення свого 50-рІччя. А це вже видно із сторінок “Української Думки” де поміщуються знімки і коротко описується життя Відділів та й самого СУБ на початках свого існування.Хочу і я пригадати своїм колегам, а водночас поділитися з молодими Інформацією про Відділ СУБ у гостелі сільсько-господарських робітників (колишніх днвізійників) Nighthorp, Loughborough, Leicestershire. В тому гостелю, від осени 1948 до 1951 років, а це на протязі трьох років, жили — около 78 українців, 12 латишів, 7 латвійців, 2 естонці, 9 німців і 2 поляки. Всі виконували сільськогосподарські роботи. В кінці вересня 1948 року українці заснували Відділ СУБ, а його Управу очолив майор 1 УД УНА М. Винницький. У таборі полонених (Італія) він відповідав за сектор освіти й культури при таборовій команді. Хочу згадати, що в тому гостелю були 27 офіцерів Дивізії, а між ними: майор М. Винницький, сот. Євтимович, хор. В. Попівський, пор. інж. Клим Монцібович, побр. М. Вербицький, пор. С. Білий, пор. М. Заяць, пор. д-р С. Ших, пор. д-р Н. Мицко, хор. Харамбура, хор. І. Чолкан, хор, інж. М. Руденський. Були тут і 32 підстаршини.

Цього року в жовтні врочисто вшановуємо світлу пам’ять Провідника ОУН, що 25 років тому загинув від рук скритовбивці, аґента КҐБ Богдана Сташинського.

Ідеологічні та політичні банкрути, колонізатори та тоталітаристи, вороги усякого національно-визвольного руху, коли мова йде про звільнення народів від совєтсько-російського ярма, — вони не знаходять інших засобів обниження впливу вождів національного руху, ніж мерзотне скритовбивство. Такою є психологія та практика російських комуністів, цих «мокрих справ» майстрів, примітивних дикунів, що ще й досі залишаються у печерному стані. Вони діють за прислів’ям «Сила є — розуму не треба!» Неспроможні переконати людей у перевазі комуністичної системи і так званого «братерства народів» під егідою російського «старшого брата» над вільним світом, вони здатні не лише на скритовбивство!

67-річний шлях совєтського режиму встелюють мільйони трупів,

його насичують кров та піт невинних жертв та крик нещасних страдальців, що стогнуть під страшним ярмом комуністичної неволі.

Від редакції:
Року 1919-22 сталася окупація совєтським військом України.
Вже з перших кроків вторгнення на територію України, бажаючи дезорієнтувати світову oпінію про дійсне значення подій, большевики почали, ширити чутки про те, що вони з’явились в Україну для братньої допомоги українському народові звільнитися від власного буржуазного уряду і що вони прибули на Україну на запрошення українських робітників і селян.
Це твердження не відповідає правді. Трудовий Конгрес у Києві відкинув пропозицію большевиків передати владу в Україні большевицьким совєтам і висловив довір’я урядові – Центральній Раді. Те ж зробили численні з’їзди учителів, кооператорів, тощо.
Селянство ж України відповіло на вторгнення червоної ґвардії і продовольчих отрядів повстанням і винищуванням червоноґвардійських частин та ревкомів, що грабували і розстрілювали населення України.
Повстання спротиву і самозахисту проти большевицької окупації були зареєстровані з терену цілої України. Цей відрух існував в кожному селі, районі, часто охоплював по кілька районів, що цілковито паралізувало дії адміністрації, При студіях повстанських рухів цього періоду в Україні треба чітко відрізняти такі форми їх, що більш-менш відповідають хронологічним етапам большевицької окупації.
Період І. Боротьба проти збольшевизованих частин дизертирів з південно-західнього фронта» Проти них боролись українізовані з"єднання колишньої царської армії, урядові і місцеві органи самоурядування, революційна міліція міст і сіл.
Період II. Боротьба з большевицькою диверсією і “клясово спорідненими їм елементами”. Проти них боролися місцева українська адміністрація та органи місцевої самооборони сіл і міст (самооборона окремих вулиць, районів міста,повітів).
 Період III. Боротьба з большевицькими окупаційними військовими рейдами, грабунками "продотрядів", ревкомами. Цю боротьбу провадило військо України і її союзників, військові партизанські з"єднання армії УНР, сільські та міські групи боєвої самооборони.
Період IV. Під большевицькою окупацією боротьба провадилась з большевицькими винищувальними партійними і військовими відділами, з ЧК, ГПУ, з адміністраційним совєтським апаратом та з большевицькою міліцією. Проти них діяли селянські повстанці, пересувні бойові партизанські загони, підпільні українські групи спротиву, та організації громадського активного захисту української державности.
Лише незначна частина документів цього спротиву большевизмов! використана наукою* Між тим ці документи є дуже важливими для вивчення форм організованого і стихійного спротиву українського народу большевизмові в Україні.

Ці призабуті документи мають також велике значення і для розуміння подій в СССР і в УССР в наші дні.
Колись під ударами народніх повстань большевики мусіли шукати шляхів до замирення з українським народом.  Вони змінили часово свою політику (НЕП), оголосили "амнестію" тим, що боролися проти них зі зброєю.
Дехто повірив тактичним крокам їх політики, склав зброю, деякі повернулись навіть з еміґрації. Нижче подана стаття Лютаревича “Історія одного повстання на Полтавщині", устами свідка подій, описує один епізод з цієї героїчної боротьби українського народу, що .діяла під ім"ям "Всеукраїнської Козачої Ради" Описані П. Лютаревичем події можуть служити найкращим доказом того, що совєтська державна і партійна "амнєстія", а також і зобов"язання, що були зв'язані з нею, були лише способом обмани українського народу для його духовного і матеріального обезброєння в його боротьбі проти большевизму.

Редакція

While the authorities try to restrict access to archives, the OUN opens its documents to the general public

Everybody can now see with their own eyes the shirt Stepan Bandera was wearing on the last day of his life, virtually “leaf through” the OUN Directorate’s unique documents or old foreign Ukrainian publications the only copy of which is kept in London. You do not even leave your house: all you have to do is browse a new Internet resource, the website of the London-based Ukrainian Information Service’s OUN Archive (http://ounuis.info).

The unique website was recently presented in Sumy and other cities of Ukraine (for presentation in Ternopil, see Den No. 188 of October 18). The first city was Sumy because one of the main initiators of the project was Hennadii Ivanushchenko, former director of the State Sumy Oblast Archive, who had the privilege of working for about a year with primary sources of the Ukrainian Information Service (UIS) in London. “I was astonished to see this wealth of archival documents which had until then been in fact inaccessible to anybody. The archive is now being systematized,” he says.

 

Друга світова війна внесла побіч нових елементів з ділянки техніки, що змінили стратегічне і тактичне обличчя війни, ще один дуже важливий елемент: територіальну партизанську і підпільну війну.

Як масове явище виступали на арену воєнних дій цілі народи, продовжуючи війну навіть тоді, коли їхні регулярні армії ворог розбив і зліквідував. Виступали і такі народи, що своїх регулярних армій зовсім не мали. Виступали один по одному так, як викликали їх на воєнну арену історичні події.

Форми цієї боротьби в різних народів і в різних фазах війни були різні, як теж різні були політичні концепції, на яких ця боротьба базувалася. Здебільшого це інтервенційні концепції, зор'єнтовані на одну з воюючих великодержав і дуже часто цими великодержавами інспіровані.

Український народ спромігся побіч інших концепцій на самостійницьку концепцію, що без орієнтації, без зв'язку й допомоги від будь-якої з воюючих сторін знайшла активну підтримку найширших народних мас.

Зовнішнім виявом цієї концепції, а заразом і її реалізатором, було українське визвольне підпілля як політична сила і Українська Повстанська Армія як збройна формація.

До цього часу питання організаційної структури цієї збройної формації не було ще висвітлене, коли не згадувати деяких статтей і мемуаристичних публікацій, що займалися цим питанням фрагментарно й посередньо.

Офіційний інформаційний друкований орган Організації Українських Націоналістів (бандерівців) – газета «Шлях Перемоги» відзначає 60 років.

З нагоди ювілею редакція газети зібрала людей, які в ній працювали, які допомагали цьому виданню, які є давніми друзями і партнерами.

Серед таких – редактори газети ОУН в різні роки Марія Базелюк та Андрій Гайдамаха, віце-прем’єр-міністр Олександр Сич, заступник голови ОУН (б), народний депутат Олег Медуниця, заступник голови Київської міської державної адміністрації Богдан Дубас, заступник міністра внутрішніх справ Микола Величкович, заступник міністра молоді та спорту Юрій Юзич, голова ОУН (мельниківців) Богдан Червак, директор Національної кіностудії ім. Довженка, режисер Олесь Янчук, директор Центру національного відродження Тарас Рондзістий, керівник громадського об’єднання «Українська справа» Тарас Гребеняк, директор УІС Валерій Малькін, директор Української видавничої спілки імені Юрія Липи Ярослав Іляш, голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь, голова УВКР Михайло Ратушний, народний депутат Руслан Марцинків, лідер Білоруської партії Свободи Сергій Висоцький і, звичайно, працівники газети.

Головний редактор тижневика Віктор Рог, вітаючи гостей, розповів про основні етапи її історії, згадав про редакторів та авторів видання різних років, серед яких Данило Чайківський, Степан Бандера, Дмитро Донцов, Анатоль Бедрій, Борис Вітошинський, Ярослав Стецько, Степан Ленкавський, Андрій Васькович, Дмитро Штикало, Ярослав Сватко, Володимир Сергійчук, Петро Мірчук, Ярослав Дашкевич, Василь Кук та багато інших достойників.

«60 років – це серйозний, поважний вік. Але щодо нашої газети, попри те, що вона дійсно пройшла довгий шлях, 60 років – не привід виходити на пенсію», – сказав Віктор Рог.

"Твій справжній друг на шляху, з якого нема сходу..."

(З листа С. Бандери до М. Климишина)

 

У час суспільних збурень постаті революціонерів привертають особливу увагу. А надто, якщо раніше їхня діяльність замовчувалася або ж перекручувалась. Так і постать Степана Бандери, 105-річчя з дня народження якого у перший день нинішнього року вшановували ті, кому не чужий дух патріотизму: на тлі сьогоднішніх подій на Майдані вона постає виразним взірцем незламної волі та вірності своєму народу. Життя провідника ОУН припало на найскладніший період ХХ століття, а його ідеї й досі впливають на українців у їхньому прагненні стати вільною, самодостатньою нацією...

Нове в архіві

Частини 2-х пропагандивних звітів: 1.Початок за вересень 1947 р. 2.Закінчення...
Частини 2-х пропагандивних звітів: 1.Початок за вересень 1947 р. 2.Закінчення за травень 1947 р. (Городоцький, Івано-Франківський р-ни) КопіїКатегорія: Головний Провід ОУН
Анотація: Стан осередку.Праця в терені.Червона Армія.Вишкіл в терені.Література
Автор: ОУН
Спосіб відтворення: паперова копія
Пропагандивний звіт р-ну Рудки за листопад-грудень 1947 р. Копія. Частина...
Пропагандивний звіт р-ну Рудки за листопад-грудень 1947 р.  Копія. Частина копії звіту за вересень 1947 р.Категорія: Головний Провід ОУН
Анотація: Стан осередку.Праця в терені.Червона Армія.Вишкіл в терені.Література
Автор: "Ольжич", "Ігор"
Спосіб відтворення: паперова копія
Пропагандивний звіт за листопад-грудень 1947 р. (р-ни Городок, Янів, Рудки)...
Пропагандивний звіт за листопад-грудень 1947 р.  (р-ни Городок, Янів, Рудки) КопіяКатегорія: Головний Провід ОУН
Анотація: Стан осередку.Праця в терені.Червона Армія.Вишкіл в терені.Література
Автор: ОУН
Спосіб відтворення: паперова копія
Пропагандивний звіт р-ну Городок за травень 1947 р. Копія
Пропагандивний звіт р-ну Городок за травень 1947 р. КопіяКатегорія: Головний Провід ОУН
Анотація: Стан осередку.Праця в терені.Червона Армія.Вишкіл в терені.Література
Автор: ОУН
Спосіб відтворення: паперова копія
Уривок пропагандивного звіту за травень 1947 р. р-н Рудки. Копія
Уривок пропагандивного звіту за травень 1947 р.  р-н Рудки. КопіяКатегорія: Головний Провід ОУН
Анотація: Стан осередку. Праця в терені. Червона Армія. Вишкіл в тере ...
Детальніше...
Автор: "Беркут"
Спосіб відтворення: паперова копія
Більше...

Веб-дизайн